четвер, 13 вересня 2012 р.

Перша програма HelloWorld!!!

Сьогодні ми напишем першу невеличку програму, яка має назву HelloWorld!!! .

Почнемо. Програма буде виводити на екран напис “Hello World !!!”. У С++ немає стандартної функції для виводу на екран. Ми її підключемо за допомогою директиви препроцесора (не звертайте уваги на слова, потім звикнете) #include. Взагалі всі директиви препроцесора розпочинаються з символа “#“. Ця директива означає, що замість цієї стрічки в коді буде поміщено вміст файлу, який вказується далі <iostream> (так можна вставляти й інші файли). Це файл бібліотеки для роботи з потоками вводу та виводу, він знаходиться у стандартних каталогах, отже, ми пишемо його назву між “<” і “>”. Якщо файл знаходиться в іншому місці, використовуєм замість “<” і “>” лапки. Після директивів не ставиться символ “;” і кожна директива пишеться у одному рядку і тільки одна вона.

Отже, перший рядок програми має наступний вигляд:

#include <iostream>

Для того, щоб програма краще читалась зробимо невеличкий відступ у два рядка. (Важливо!!! Якщо програма легко читається, легше виправляти в ній помилки. Так що не шкодуйте часу на оформлення) . Також потрібно використовувати коментарі, на які компілятор не реагує. Вони ставляться після “//“. З коментарями ми б написали перший рядок так:

#include <iostream> // Додаємо бібліотеку iostream

Якщо коментар не на одну стрічку, а на декілюка, його потрібно помістити між “/*” і “*/”. Наприклад:

#include <iostream> /* Додаємо бібліотеку

iostream */

Пишемо далі. Другий рядок ми пропускаємо. На третьому пишемо:

int main ( ) {

Це означає, що розпочинаєм писати головну функцію main. Саме з цієї функції консольна програма розпочинає свою роботу. int означає, що функція повертає значення типу int, тобто цілого. В С++ є де-які типи даних, про них пізніше. Після int йде назва функції (в нашому випадку main). Потім у дужках передаються аргументи функції, зараз їх намає, отже, поки не звертаємо уваги. Потім йде символ { , який означає початок тіла функції (якщо є початок, той буде кінець ). Можна було записати

int main ( )

{

Це вибір стиля, який не змінює програми, я буду користуватися першим варіантом.

Далі пишемо:

cout << “Hello World!!! \n”;

Цей оператор і виволить нашу стрічку на екран. Стрічки записуються у лапках. “\n” означає, що каретка буде переміщена на новий рядок. cout - це оператор, після кожного оператора ми ставимо “;“ . Далі можна писати у цьому ж рядку, помилки не буде, але ми цього робити не будемо, щоб дуло легше читати програму. Є де-які стандартні команди які розпочиняються із символа \, про них ми пізніше поговоримо, а зараз головне запам’ятати одну \n.

Після цього рядка ми пишемо:

system”pause”;

Це системна команда, яка зупиняє виконання програми і чекає натиснення на будь-яку клавішу. Ми її написали, щоб помвтити, як працює наша програма, без цієї команди ми б не помітили нічого.

Наступниї рядок:

return 0;

Означає, що функція повертає значення типу, якого ми вказали вище (int), яке дорівнює 0, тлбто програма завершилася вдало.

Ну і кінець функції (і в даному випадку програми)

}

Ось і все це перша програма, яку треба скомпілювати і запустити. (В Visual C++ запуск клавішею F5, у Dev-C++ - F9)

Повний текст програми:

#include <iostrem>

using namespace std; /* Це для того, щоб був доступ до cout, якби ми цього не написали, то замість

cout << “Hello World !!! \n”; треба було б писати std::cout << “Hello World !!! \n”; */

int main (){

cout << “Hello World !!! \n”;

system(”pause”);

return 0;

}

Немає коментарів:

Дописати коментар